Меню сайта

[30.11.2016]
Круглий стіл “Стан та перспективи наукового забезпечення галузей льонарства та коноплярства” 
[22.11.2016]
Про бізнес-семінар в Посольстві Індії в Україні 
[22.11.2016]
Про засідання координаційно-методичної ради ПНД 20 “Луб’яні культури” 
[18.11.2016]
Срібло рейтингу зовнішньоекономічної діяльності 
[18.11.2016]
З Днем працівників сільського господарства 
[28.10.2016]
V Міжнародна науково-практична конференція «Інновації у льонарстві та коноплярстві – 2016» 
[12.10.2016]
з 85-річчям з дня заснування 
[19.09.2016]
Про участь у заходах Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова 
[13.09.2016]
Льон та коноплі - продукти для здорового життя 
[19.08.2016]
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР «ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБИРАННЯ ПРОМИСЛОВИХ КОНОПЕЛЬ» 

Альбомы

Форма входа

Друзья сайта


Дослідна станція здійснює наукове забезпечення галузей льонарства і коноплярства України.
           
Основні напрямами діяльності:
-  дослідження та розробки в галузі природничих і технічних наук;
- проведення наукових досліджень з генетики, селекції та насінництва льону-довгунця і конопель, робота з прекурсорами, розробки технологій виробництва та переробки продукції, стандартизації лубоволокнистої сировини, а також інших науково-дослідних робіт, передбачених державними науково-технічними програмами, завданнями і договорами;
- організація первинного насінництва луб’яних та інших сільськогосподарських культур;
- проведення маркетингових досліджень інфраструктури ринку наукової продукції у галузях льонарства і коноплярства;
- координація досліджень з луб’яних культур;
- вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, виробництво і реалізація сортового насіння;
- поглиблена переробка побічної продукції від виробництва сортового насіння технічних, зернових та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва та реалізація одержаної продукції;
- провадження наукових розробок і передового досвіду у виробництво;
- виробнича і господарська діяльність, що відповідає профілю установи.


Селекція та насінництво
Головним напрямком селекції конопель є створення високопродуктивних сортів однодомних південнодостигаючих і південних конопель зі стабільною ознакою однодомності, відсутністю наркотичних властивостей та їх первинне й елітне насінництво.
Основи селекції конопель закладені М.М.Гришком і в подальшому продовжені Г.І.Сенченком, В.О.Невинних, Г.Й.Аринштейн, Є.С.Гуржій, Г.А.Хренніковою, Р.Й.Каплуновою, М.І.Кришталем, О.Г.Жатовим та іншими.



  • В інституті розроблено методи селекції та на їх основі створено понад 30 дводомних та однодомних сортів конопель. Селекціонери інституту вперше у світовій практиці вивели високопродуктивні сорти однодомних конопель з відсутністю наркотичних властивостей, впровадження яких дозволило в багатьох країнах зняти заборону з культивування конопель, повернути цінну технічну культуру у світове виробництво. 
    Під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, професора В.Г.Вировця колективом співробітників Л.М.Горшковою, І.М.Лайко, М.М.Орловим, В.П.Ситником, І.І.Щербанем, Г.І.Кириченко, Л.Г.Орловою успішно вирішена соціальна проблема створення сортів однодомних конопель з вмістом тетрагідроканнабінола нижче рівня наркотичної чутливості. Ці сорти характеризуються високим врожаєм волокна та насіння.

Вагомий внесок у теоретичні основи генетики статі конопель та її використання в селекційних процесах зробив доктор біологічних наук, професор М.Д.Мигаль.


Міжнародним визнанням досягнень інституту в селекції конопель є занесення українських сортів до Реєстру сортів рослин Європейського Союзу (ЮСО-14 і ЮСО-31) та Канади (Золотоніські 11, Золотоніські 15, ЮСО-14 і ЮСО-31), а також вирощування їх у Росії, країнах Європи, Канаді, Китаї, Австралії. На сьогодні до державного Реєстру сортів рослин України занесені 7 сортів конопель селекції інституту: Глухівські 46, Глухівські 33, ЮСО-14, ЮСО-31, Золотоніські 11, Золотоніські15, Глера.
В останні роки посилено селекційну роботу в напрямі створення сортів з повною відсутністю каннабіноїдних сполук, що досягається удосконаленням методів оцінки рослин за ознакою вмісту каннабіноїдів і розробкою нових методів відбору рослин зі зниженою наркотичною активністю. Створені еталони-тести із заданим умістом тетрагідроканнабінолу (ТГК) апробовуються на селекційному матеріалі у фазі бутонізації ("Спосіб ранньої діагностики вмісту каннабіноїдів в селекційних сім'ях конопель"). Перспективність цього напряму підтверджують результати добору рослин упродовж 4 років у популяції сорту Глухівські 58 (97,4% рослин з відсутністю ТГК у 2005 р. порівняно з 59,2% 2000 р.). Подальша робота з цим матеріалом полягає у створенні популяції з повною відсутністю ТГК.
Розробка методу ранньої діагностики рослин на наявність каннабіноїдних сполук дає змогу провести аналіз селекційного матеріалу до початку цвітіння конопель.
Новий сорт конопель Гляна, придатний для використання на Поліссі і в Лісостепу, за ознакою однодомності перебуває на рівні міжнародних вимог, характеризується ранньостиглістю (101-112 днів), низьким умістом ТГК - 0,001%, високою урожайністю соломи - 62,2-66,3 ц/га, насіння - 15,2-16,8, волокна - 21 ц/га, що перевищує стандарт ЮСО-31 на 10-15%. Сорт Зоряна, придатний для використання у Лісостепу і Степу, перевищує стандарт за продуктивністю: урожайність соломи становити 89,8 ц/га, волокна - 25,5, у т.ч. довгого - 20, насіння - 5,3 ц/га, характеризується низьким умістом ТГК - 0,002% і поліпшеним статевим складом, уміст плосконі - 0,01%.
Паралельно зі створенням сортів конопель розроблювались науково-обґрунтовані методи їх прискореного розмноження та збереження господарськоцінних властивостей в процесі виробничого використання. На основі досліджень М.М.Гришка, К.В.Малуші, А.П.Дьомкіна, Д.Ф.Лихваря, І.Є.Дриги, А.В.Астахової, Г.І.Климовицького, Г.А.Рюміної, В.І.Романенко, В.П.Ситника, А.Д.Бондаренко та інших розроблені й впроваджені системи насінництва конопель. Насінництво сучасних сортів однодомних безнаркотичних конопель базується на генетичному контролі вихідного насіннєвого матеріалу за ознаками статі і вмісту тетрагідроканнабінолу (В.П.Ситник, І.І.Щербань, В.Г.Вировець, І.М.Лайко).



Селекційну роботу з льоном-довгунцем в інституті розпочато у 1974 році. За цей час удосконалено методику селекції льону, розроблено й впроваджено в селекційний процес "Методику оцінки стійкості льону-довгунця до фузаріозу і антракнозу в умовах польового провокаційно-інфекційного комплексного фону", яка допомагає зменшити матеріальні витрати та прискорити ефективність селекційної роботи на комплексний імунітет.
Розпочато селекційну роботу на комплексну стійкість льону-довгунця проти хвороб фузаріозу, антракнозу та вилягання з використанням розроблених методичних матеріалів. Лише в 2006 р. у польовому комплексному інфекційному розсаднику проведено оцінку 381 сортозразки та селекційного номера на стійкість одночасно проти двох хвороб. Виявлено 2,4% номерів з високою стійкістю проти фузаріозу та 4,9% - стійких проти антракнозу. Проведено оцінку всього вихідного матеріалу на стійкість до вилягання.
На сьогодні інститут став одним із основних наукових центрів з селекції льону-довгунця в Україні. М.І.Логіновим, В.І.Чучвагою, О.Г.Степченком, В.Ю.Муковоз, Л.М.Козуб, А.М.Логіновим та іншими селекціонерами створено вісім високопродуктивних сортів льону-довгунця із вмістом волокна поліпшеної якості 28-32%. Серед них сорт Глазур відрізняється підвищеною стійкістю до вилягання. Чотири сорти - Чарівний, Глухівських ювілейний, Глінум і Глазур занесено до Реєстру сортів рослин України. Вони знаходять широке застосування в усіх льоносіючих господарствах України. Найбільшої популярності у виробничників набув сорт Чарівний, яких займає більше 30% посівних площ. У цілому в Україні за останні 5-6 років площі посіву вітчизняних сортів льону збільшились з 4-5 до 55-60%.
Інститут у повному обсязі забезпечує потреби українських льоновиробників в елітному насінні.
Інститут є власником Українських національних колекцій льону та конопель, в яких зібрані зразки з унікальними властивостями. Серед них є форми конопель з повною відсутністю каннабіноїдних сполук, урожайністю стебел більше 15 т/га, вмістом волокна більше 35 % та зразки льону-довгунця стійкі до вилягання, з високою якістю волокна і його вмістом більше 30 %.
Роботу по формуванню колекцій розпочато у 1992 році, одночасно з набуттям Україною незалежності. Основою колекції стали сортозразки світового генофонду льону і конопель, які вивчались і використовувались в селекційних цілях. Значна кількість генетичного матеріалу була передана Устимівською дослідною станцією рослинництва (Україна). Подальше поповнення колекції здійснюється шляхом збору та обміну сортозразками між науковими установами України, Росії та інших держав.
Національна колекція конопель є однією з найбільших у світі і налічує понад 450 сорто-зразків конопель із 27 країн світу. Національна колекція льону нараховує понад 1200 сорто-зразків з 47 країн.
У ході наукових досліджень вивчені господарськоцінні властивості сорто-зразків колекції та комбінаційна здатність кращих з них. Одержаний матеріал включено в селекційний процес, а для створення сортів широко використовується хімічний мутагенез.

null



Технологія вирощування луб'яних культур

За час існування інституту науковцями різних поколінь науково обґрунтовані технологічні аспекти вирощування луб'яних культур: оптимальні дози та співвідношення мінеральних добрив для різних типів ґрунтів, строки та способи сівби, глибину загортання насіння, типові схеми сівозмін та інше.
На основі досліджень, проведених за останні роки П.А.Голобородьком, К.Я.Коротею з питань удосконалення технологій вирощування луб'яних культур, розроблено ресурсозберігаючі технології вирощування льону-довгунця і конопель та комплексну систему захисту цих культур від шкідників, хвороб і бур'янів.
Нині виробнику рекомендовано інтегрований підхід у виборі елементів технології при вирощуванні льону-довгунця: безполицевий обробіток ґрунту, локальне внесення мінеральних добрив, використання як поживної речовини соломи попередніх та зеленої маси сидеральних культур, біо- та мікродобрив, біостимуляторів, нового покоління гербіцидів, їх бакових сумішей, нових засобів захисту рослин від шкідників і хвороб та способи більш ефективного використання пестицидів і добрив. Як засвідчили результати досліджень останніх років, роздільне внесення протидводольного і протизлакового гербіцидів у боротьбі з бур'янами забезпечує прибавку врожаю соломи на 5,4, насіння - 12,3%, застосування бакової суміші гербіциду льонок та ад'юванту енпосан дає змогу скоротити дозу пестициду на 40% та підвищити врожайність соломи льону на 11,8 ц/га, насіння - 2,2 ц/га, безвідвальний обробіток ґрунту скорочує витрати на підготовку ґрунту в межах 30-34%, позакореневий обробіток вегетуючих рослин льону у фазі швидкого росту рістактиваторами, а насіння - біостимуляторами сприяє підвищенню урожаю соломи на 9-13,4, насіння - 1,4-2,8 ц/га.
Уперше розроблено технологію вирощування конопель на радіоактивно забруднених торфово-болотних ґрунтах Правобережного Полісся, що дає можливість отримувати 15-16 ц/га волокна та за оптимальних доз унесення мінеральних добрив забезпечує мінімальне забруднення волокнистої продукції радіоактивним цезієм-137, і технологію вирощування конопель у південному Степу для виробництва целюлозомістких матеріалів, яка дає змогу отримувати 9-9,5 т/га конопляної соломи.
В інституті закладено і підтримується унікальний багаторічний дослід беззмінного вирощування конопель із часів заснування інституту. Протягом 75 років досліджень В.Ф.Фанстиль, Д.Ф.Ткаченко, М.Г.Городній, І.І.Реп'ях, О.С.Нечипоренко, К.Я.Коротя вивчали вплив норм органічних та мінеральних добрив та їх співвідношень на продуктивність конопель, а також баланс азоту, фосфору, калію й гумусу в ґрунті.

Механізація збирання та первинної переробки луб'яних культур
З часу заснування в інституті ведуться роботи з розроблення технологій механізованого збирання конопель та конструювання машин для їх здійснення, які пройшли декілька етапів, залежно від рівня розвитку сільгоспмашинобудування За цей період розроблені і впроваджені у виробництво коноплежниварки ЖК-2,1А, ЖК-1,9, коноплемолотарки МКС-1,5, МК-1,5, МК-1с, кенафо-збиральна машина ЖКП-1,2, лубокомбайн прямоточний, підбирач лубу кенафу, лубовиділювач ЛВ-1 та коноплезбиральні комбайни КУК-1,5, ККН-1,8, ККП-1,8, ККУ-1,9, використання яких дозволяє повністю механізувати збирання насіннєвих посівів конопель.


Наприкінці дев'яностих років розроблена потокова технологія збирання конопель із застосуванням великовантажних тюків та комплекс машин для її здійснення - підбирач-обертач ОЛКК, підбирач ПКВ-1, універсальний тюковщик ТЛК-1 та комплекс механізмів для їх навантажування, розвантажування і транспортування, що дозволяє знизити витрати праці на збиранні більше ніж в 4 рази.
У 1963-1964 рр. інститутом разом з Державним конструкторським бюро Люберецького заводу створено комбайн КСТ-1 для збирання цукрової тростини. Декілька тисяч екземплярів цієї машини було виготовлено й направлено на Кубу.
Основні розробки у галузі первинної переробки луб'яних культур:
- конопляні м'ялки КМ-6 та МКУ-6, тіпальні машини ПТ-1 та ПТМ-1, куделеприготувачі ВНИКО та КПК-100;
- удосконалена технологія очищення насіння конопель після обмолочування і машини для її реалізації: стеблова коноплемолотарка МС-1, в якій передбачено виділення насіння з вороху, та вібраційна машина ВСМ-1 для очищення насіння конопель та кенафу;
- комплекс малогабаритного обладнання для безвідходної технології переробки льону безпосередньо у господарствах та принципово нова технологія виділення волокна, яка дозволяє підвищити вихід довгого волокна на 10%, знизити енергоємність агрегату на 30% і металомісткість обладнання на 50%.
Останнім часом з метою скорочення трудових та матеріальних ресурсів на збиранні насіннєвих посівів льону-довгунця розроблено роздільну (двофазну) технологію збирання льону та підбирач-молотарку ПМЛ-1 для її реалізації. Роздільна технологія забезпечує зменшення утрат насіння на 0,6 ц/га при підвищенні його схожості на 7 абсолютних відсотків, скорочення трудових та матеріальних ресурсів на 48,1 кВт/га. Робоча швидкість підбирача-молотарки 6-7 км/год, чистота насіння у бункері становить 82-83%, вихід стебел у плутанину - 0,90%. Завод "Ірпіньмаш" у 2004 р. виготовив і представив на лабораторно-польові випробування дослідний зразок підбирача-молотарки.
Розроблено технологію виділення однотипного волокна льону у вигляді однорідної маси без розподілу його на довго- та коротковолокнисті фракції. Створено макетний зразок агрегату для виділення однотипного волокна льону й проведено його випробування. Використання нової технології дасть змогу безпосередньо в льоносіючих господарствах отримувати кінцеву продукцію - волокно, собівартість якого на 20% нижча заводської. За результатами проведених випробувань підготовлено вихідні вимоги на проектування дослідного зразка агрегату. Дана розробка високо оцінена зарубіжними спеціалістами й відповідає всім вимогам для виготовлення високоякісного паперу.
Однією з головних проблем у галузі коноплярства залишається збирання насіннєвих конопель. Для її розв'язання розпочато розробку технології збирання з використанням зернозбиральних комбайнів.



Співробітниками інституту розроблена інтенсивна технологія приготування конопляної трести, яка дозволяє скоротити процес мочіння в 2 рази, підвищити якість сировини на один сортономер та зменшити забруднення навколишнього середовища промисловими водами. Для впровадження механізованого збирання конопель розроблена технологія росяного мочіння конопель та встановлені оптимальні технологічні прийоми збирання й перероблення конопель у рулонах, які забезпечують високий вихід і якість волокна. Розроблені рекомендації з поліпшення якості паренцевої трести та волокна.
В інституті здійснюється технологічне оцінювання соломи льону та конопель із селекційних і агротехнічних дослідів.

Стандартизація лубоволокнистої сировини

Наукові дослідження зі стандартизації лубоволокнистої сировини в інституті були розпочаті з ініціативи майбутнього доктора технічних наук, професора М.О.Тімоніна у 1950 році розробленням ГОСТ 6729-53 "Треста конопляная". У подальшому під його керівництвом й за безпосередньої участі розроблені державні стандарти: ГОСТ 6729-60 "Треста конопляная", ГОСТ 11008-64 "Солома конопляная", ГОСТ 14107-69 "Стебли кенафа", ГОСТ 18382-73 "Луб кенафа зеленый" ГОСТ 14107-75 "Стебли кенафа" та інші. Дані нормативні документи базуються на використанні інструментальних методів аналізу сировини, а не одержуваного з неї продукту, що забезпечує зниження затрат часу, підвищує оперативність й об'єктивність оцінки.
Вагомий внесок у розвиток стандартизації лубоволокнистої сировини внесли співробітники інституту В.Я.Туголукова, В.І.Вєсєлов, В.С.Архіпов, Ю.А.Шапкін, Р.Н.Гілязетдінов, Є.Л.Пашин та інші.
Для забезпечення виробників і переробників нормативною документацією щодо якості продукції луб'яних культур, гармонізованою з європейськими вимогами, розроблено, затверджено і введено в дію на території України ДСТУ 4015-2001 "Льон тіпаний. Технічні умови", ДСТУ 4149-2003 "Треста лляна. Технічні умови" та ДСТУ 4511:2006 "Льон-довгунець. Терміни та визначення понять", ДСТУ 4820:2007 "Коноплі. Терміни та визначення понять", а також передано на затвердження до Держспоживстандарту України проекти національних стандартів України  та "Волокно лляне коротке. Технічні умови", "Солома конопляна. Технічні умови".
Загалом інститут є автором 13 державних стандартів на лубоволокнисту сировину.
Одночасно з розробленням стандартів виконуються роботи зі створення інструментальних методів визначення окремих властивостей лубоволокнистої сировини, які дозволяють прискорити оцінювання і підвищити його об'єктивність.
М.О.Тімоніним розроблені методики визначення довжини і діаметра стебел конопель та прилади для їх здійснення, а також об'єктивний метод визначення ступеня вимочування конопляної трести.
Є.Л.Пашиним та Р.Н.Гілязетдіновим на основі фізичного моделювання виробничих процесів перероблення для оцінки сировини конопель запропоновані спеціальні прилади-імітатори: лубовиділювач, волокнопроколювач, довгомір, гнучкомір і визначник сортності волокна, які включені до ГОСТ 27024-86 "Солома конопляная. Технические условия" та ГОСТ 27345-87 "Треста конопляная. Технические условия".
Колективом авторів під керівництво Л.М.Жуплатової розроблено експрес-метод визначення ступеня вилежаності лляної трести та прилад для його здійснення.
Зараз науковці продовжують роботи з розроблення й удосконалення інструментальних методів оцінки якості лубово-локнистої сировини. Запропоновано нові методи визначення лінійної щільності й довжини волокна, удосконалено прилад для оцінки гнучкості (О.В.Головій, Ю.В.Мохер, Л.М.Жуплатова).

Маркетингові дослідження галузей льонарства та коноплярства

У зв'язку з переходом агропромислового виробництва до ринкових умов господарювання розпочато дослідження з питань маркетингу інновацій, які включають наступні напрямки:
- визначення найбільш пріоритетних напрямків наукових досліджень інституту, що представляють комерційний інтерес;
- проведення маркетингових досліджень інфраструктури ринку наукової продукції у галузях льонарства і коноплярства;
- здійснення патентних досліджень охороноспроможної тематики та правовий захист нових розробок;
- моніторинг галузей льонарства і коноплярства;
- розроблення пропозицій стосовно поліпшення стану виробництва луб'яних культур і програм розвитку галузей.
З часу заснування інституту економічні дослідження займають одне із головних місць у дослідній роботі установи. У різні роки досліджувались питання госпрозрахунку, оплати праці та матеріального стимулювання у галузях, ціноутворення, розміщення, концентрації та спеціалізації в льоно- і коноплевиробництві, оцінки нових технологій та сортів тощо.
За 75 років існування інститутом одержано понад 100 охоронних документів (авторські свідоцтва, патенти на винаходи і корисні моделі) у галузях збирання, первинної переробки та селекції луб'яних культур (льону, конопель, кенафу, джуту і канатнику). Патентний фонд інституту налічує понад 11 тисяч повних описів винаходів і біля 13 тисяч рефератів по селекції, збиранню та первинній переробці луб'яних культур.

Первинне та елітне насінництво сортів сільськогосподарських культур

Важливим напрямком науково-виробничої діяльності інституту є первинне та елітне насінництво нових сортів сільськогосподарських культур. Робота у даному напрямку направлена на вивчення та впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів, збереження на початковому рівні всіх кількісних та якісних їх показників. Щорічно вирощується й реалізується господарствам Сумської, Чернігівської, Полтавської, Житомирської, Черкаської та інших областей України понад 800 тонн елітного насіння 25-30 сортів луб'яних, зернових культур, картоплі та трав для проведення сівозміни і сортооновлення. До складу інституту входить виробничий відділ, за яким закріплено 1026 га ріллі.



Середня врожайність озимих зернових культур за останні п'ять років склала 36,6 ц/га, ярих - 27,6, насіння конопель - 7,0, льону-довгунця - 6,4 і картоплі - 147,5 ц/га.
З метою пропаганди нових перспективних сортів сільськогосподарських культур, рекомендованих для вирощування в північній зоні Сумської області, в інституті організовано демонстраційний полігон, в якому щорічно висіваються озима пшениця, озиме жито, озимий ріпак, яра пшениця, яре тритикале, ячмінь, гречка, просо, люпин, горох, кукурудза, картопля та інші сільськогосподарські культури.
Інститут входить до складу Регіонального центру наукового забезпечення АПВ Сумської області і здійснює науковий супровід сільгоспвиробництва північних районів області. Щорічно на базі інституту проводяться семінари, наради, консультації для спеціалістів та працівників сільського господарства.



Copyright MyCorp © 2016
Рейтинг@Mail.ru