Ср, 20.09.2017, 18:25                                   Выход
 
Пошук

Вхід на сайт

ВСІ НОВИНИ
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Друзі сайту
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • База знаний uCoz

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0



    8.10.2009
    ЗБИРАННЯ НАСІННЄВИХ КОНОПЕЛЬ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИМ КОМБАЙНОМ

    Коноплі - технічна культура, яку вирощують для отримання насіння та волокна. Традиційна технологія збирання конопель на двохстороннє використання потребує використання спеціального комплексу коноплезбиральних машин таких, як коноплежниварка ЖК-1,9 та коноплемолотарка МЛК 4,5. Дана технологія включає ручну працю, тому в сучасних умовах є економічно не вигідною. При цьому втрати насіння під час збирання сягають 20-30 %.
    Альтернативою традиційної технології збирання насіннєвих конопель є використання зернозбиральних комбайнів. Сучасний ринок сільськогосподарської техніки насичений потужними зернозбиральними комбайнами, які використовуються на збиранні різних сільськогосподарських культур.

    Труднощі у збиранні конопель обумовлені структурою стебла, яке складається з волокна та деревини. В період дозрівання насіння волокно у стеблах вже повністю сформоване і має дуже високу міцність та значну довжину, тому під час роботи зернозбирального комбайна волокниста сировина часто намотується на обертаючі частини робочих органів. Це призводить до порушення технологічного процесу та поломок робочих органів.
    Висота стебел насіннєвих конопель варіює у межах 150-305 см і більше, що обумовлює і коливання висоти зони суцвіть. У зв’язку з цим, жниварка зернозбирального комбайна повинна забезпечувати зрізування стебел на максимальній висоті 200 см та спрямовувати їх у молотильну камеру. Даним умовам відповідає більшість зернозбиральних комбайнів провідних світових фірм виробників “Claas”, “Case”, “John Deere” та ін.
    На збиранні конопель у країнах Західної Європи та інших використовуються комбайни “AXIAL FLOW” серії 2300 фірми “Case”.
    Починаючи з 2005 року в Інституті луб’яних культур УААН проводились дослідження зі збирання насіннєвих посівів конопель зернозбиральними комбайнами різних фірм виробників та модифікацій.
    В результаті проведених досліджень протягом 2005 – 2009 років встановлено, що  комбайни таких модифікацій, як DOMINATOR-208 MEGA, «Дніпро-350», LEXION – 460, LEXION- 550, CASE 8010 можна застосовувати на збиранні конопель. За нашими даними, зернозбиральний комбайн  “LEXION- 460” фірми “Claas” найбільше придатний для збирання насіннєвих конопель.
    Нами встановлено, що задовільний обмолот насіння конопель здійснюється майже всіма дослідженими зернозбиральними комбайнами, але з деякими недоліками  – утворення намотувань на валу приводу транспортера похилої камери, приймальному бітері та інших робочих органах, що обумовлює порушення технологічного процесу.
    Прикладом є зернозбиральні комбайни італійського виробництва та білоруського, які виконують технологічний процес, але через утворення намотувань на валу привода транспортера похилої камери його робота є практично неможливою. Зернозбиральний комбайн «LAVERDA 269LCS»  у 2008 році зібрав 5 га. конопель, а “ПАЛЕССЕ” GS12 у 2009 році лише 4 га.
    Проведеними дослідженнями встановлені режими роботи зернозбиральних комбайнів, які задовільно виконують робочий процес за прийнятними агротехнічними показниками:


    Вирощування конопель стає економічно вигідним, якщо збирання насіннєвої частини врожаю здійснюється зернозбиральними комбайнами. Крім того з решти стебел, які залишаються після зрізування насіннєвої частини стебла, можна отримати тресту, сировину для одержання короткого волокна. Над даною технологією працюють співробітники відділу механізації збирання Інституту луб’яних культур УААН.
    Відділ механізації збирання Інституту луб’яних культур УААН



    17.09.2009
    Приготування лляної трети
    Одним із основних способів приготування трести льону залишається росяне мочіння соломи, розстеленої у стрічки льонокомбайном. У процесі розстилання льону стебла розміщують тонким шаром на полях в кінці літа або на початку осені в період, коли необхідна вологість стебел забезпечується за рахунок роси і дощів. Спосіб росяного мочіння заснований на використанні життєдіяльності пліснявих грибів Cladosporium herbarum та Alternaria linicola, до необхідних умов їх існування й розвитку відносять:
    -    підвищена вологість середовища (60…80%);
    -    інтенсивна аерація;
    -    температура повітря 18…20°С.
    Практика показала, що найкращі умови приготування трести проходять при температурі 17…20°С без різких її коливань протягом доби і при рівномірному зволоженні сировини короткочасними дощами та росами. За подібних умов стебла перетворюються в тресту протягом 10…15 днів. У разі зниження температури повітря процес уповільнюється, а за температури 0°С повністю припиняється.
    Початок процесу росяної мочіння характеризується зміною кольору стебел. Вони поступово набувають сіруватого відтінку. Руйнування паренхимних тканин у стеблах відбувається нерівномірно: за теплої вологої погоди верхній шар стрічки стебел вимокає швидше за нижній шар, а при сухій і холодній погоді – навпаки. Щоб забезпечити рівномірне вилежування стебел, стеблову стрічку доцільно обертати за допомогою спеціальних машин – обертачів стрічок, наприклад ОСН-1, ОСП-1, ОЛП-1, ОЛБ-1М.
    Оптимальний строк підняття трести зі стелища можна визначити орагнолептично. Добре вилежані стебла ламаються з потріскуванням, легко мнуться долонями; в цей час костриця осипається, звільнюючи волокнистий пучок. Волокно зі стебел добре вилежаної трести відділяється легко і повністю. Якщо одержане при цьому волокно легко рветься, то це ознака перележаної сировини. Колір трести під час вилежування змінюється від жовто-зеленого до темно-сірого.
    Ступінь вилежаності трести також можна визначити інструментально – за допомогою приладу ООВ. Методику проведення аналізу наведено в ДСТУ 4149:2003 "Треста лляна. Технічні умови". Тресту вважають вилежаною, якщо відокремлюваність становить 4,1 і більше, недолежаною – від 3,1 до 4,0 і відносять до соломи, якщо відокремлюваність дорівнює 3,0 і менше.
    Для контролю процесу приготування трести в ІЛК створено прискорений інструментальний метод оцінки ступеня вилежаності лляної трести. Нескладний портативний прилад (ОВЛ-1) дозволяє проводити експрес-аналіз прямо на льонищі. Порядок роботи з приладом наведено в ДСТУ 4149:2003 "Треста лляна. Технічні умови".
    З готової трести формують рулони за допомогою прес-підбирачів. Під час формування рулонів потрібно контролювати вологість сировини (гранично допустима вологість 20%), щоб запобігти псуванню трести в процесі зберігання.
    Відділ переробки та технологічного аналізу ІЛК УААН




    14.09.2009
    Основні елементи технології вирощування озимої пшениці  в умовах Сумської області

    Озима пшениця – основна зернова культура Сумщини, яка займає провідне місце за врожайністю і виробництвом продовольчого зерна. Для повного максимального розкриття потенційних можливостей сортів застосовують регіональні технології вирощування.
    Місце в сівозміні. Озима пшениця вимоглива до умов живлення, тому її необхідно розміщувати після попередників, які залишають у ґрунті достатню кількість вологи і поживних речовин. Кращим попередником озимих зернових є чорний пар, але його основний недолік – за два роки з одного поля збирається тільки один урожай. У зв’язку з цим під чорним паром доцільно залишати не більше 5% площ і використовувати їх під насіннєві посіви.
    Основними попередниками озимої пшениці є зайняті пари. Кращі з них – багаторічні бобові трави (конюшина, еспарцет, люцерна), вико-вівсяна суміш, кукурудза на зелений корм, а також люпин, горох, гречка, льон-довгунець і картопля. Для забезпечення високого врожаю, потрібно звільнити площу після попередника – не пізніше, ніж за 20 днів до початку  сівби озимої пшениці.
    Сортовий склад. При виборі сортів необхідно враховувати ґрунтово-кліматичні умови вирощування озимої пшениці. Для зменшення втрат при збиранні і зниження навантаження на  період збирання, доцільно підбирати сорти різні за  тривалістю вегетаційного періоду, різної екологічної пластичності, з добре вивченою сортовою агротехнікою. На основі результатів багаторічних досліджень сортовивчення та екологічних досліджень в умовах Полісся ІЛК УААН пропонує сорти озимої пшениці Антонівка, Скарбниця, Українка Полтавська, Поліська 90 та Столична.
    Система удобрення. Оптимальними дозами мінеральних добрив слід вважати: після багаторічних трав – N60 P45 K45 кг /га д. р., гороху, люпину – N60 P60 K60 кг /га д. р., кукурудзи на силос та інших непарових попередників - N120 P 90 K90 кг /га д. р.
    Фосфор і калій  необхідно  рослинам в початковий період росту та проростання насіння, тому данні  добрива необхідно вносити до посіву під основний чи передпосівний обробіток грунту. Обов’язковим слід  вважати внесення рядкового добрива при сівбі не менше ніж 50 кг/га д.р. N P K.  Азотні добрива, здебільшого, вносять в період весняно-літньої вегетації, як правило роздрібно, але не менше як: 30-40 кг/га д.р., по мерзло-талому грунті, 30-50 кг/га д.р. у фазу кущення рослин, та 5-8 кг/га д.р. як листове підживлення.
    Обробіток ґрунту. Залежно  від попередника та вологості ґрунту  застосовують відвальний або безвідвальний спосіб його обробітку. Коли орний шар містить менше 20 мм продуктивної вологи ефективнішим є безвідвальний (поверхневий обробіток дисковими  лущільниками, плоскорізами), а при достатньому зволоженні та на забур’янених площах, кращі результати  дає відвальний обробіток плугами з предплужниками. Сьогодні є перспективним мінімальний обробіток ґрунту.
    Передпосівний обробіток ґрунту. У результаті комплексу робіт якісно підготовлене до сівби поле повинно мати достатньо щільний підпосівний шар, у якому повинні переважати ґрунтові частинки діаметром 0,5 – 1 см, наявність грудок більше 8 см не допускається. Розрив між передпосівним обробітком ґрунту – сівбою повинен бути мінімальним (не більше 1 год) щоб недопустити пересихання ґрунту.
    Протруєння насіння. Протруєння є одним із ефективних заходів обмеженя і розповсюдження шкодочинності хвороб та являється загальнопрофілактичним заходом. В Україні зареєстровано широкий асортимент протруйників насіння, всі вони системної або контактно-системної дії. Отже, вибір препарату потрібно робити з урахуванням фітосанітарного стану посівів, ступеню інфікованості, травмованості насіння та ефективності дії препарату проти окремого виду хвороб. Найбільш ефективні  протруйники озимої пшениці: Вітавакс 200 ФФ в.с.к (2,5-3,0 л/т), Дивіденд Старт, 036 FS т.к.с (1 л/т), Раксіл т.к.к. (0,4 -0,5 л/т) та інші.
    Строки посіву.Оптимальними строками посіву для Полісся слід вважати період з 5 по 15 вересня, для Лісостепу – 10-20 вересня. Допустимі ранні строки сівби: на Поліссі - 1 вересня, в Лісостепу – 5 вересня, допустимі пізні – 20 і 25 вересня, відповідно. В першу чергу посів необхідно проводити після гірших попередників і слабо удобрених площах, а потім на зайнятих парах.
    Норми висіву. В значній мірі визначаються попередниками та особливостями сортів. Для забезпечення оптимального продуктивного стеблестою 550-600 продуктивних стебел на
     1 м2 оптимальні норми висіву складають 4-5 млн. схожих насінин на гектар за умови дотримання технології посіву.
    Глибина загортання насіння. На важких ґрунтах глибина загортання насіння повинна бути не більше 3-4 см, на легких 5-6 см. Взагалі, глибина загортання насіння повинна забезпечувати оптимальне залягання вузла кущеня на 2 – 2,5 см.
    Догляд за посівами. Обов’язковим, особливо при недостатньому зволоженні верхнього шару грунту повинно бути післяпосівне коткування. В осінній період з настаннм з’явлення сходів рослин при потребі застосовують гербіциди проти дводольних бур’янів та при появі збудників хвороб використовують фунгіциди.
    На весні доцільно провести боронування посівів важкими зубовими боронами у два сліди. У фазі кущення - початку виходу в трубку рослин проти одно- та багаторічних дводольних бур’янів  застосовують гербіциди: Гранстар 75, в.р.(20-25 гр/га), Гроділ Ультра, в.р. (0,1-0,15 л/га), Діален Супер 464, в.р.(0,8 л/га) та інші.  При досягненні критичного рівня ураження однією із комплексу основних поширених хвороб (борошниста роса, септоріоз, бура листова іржа та інші) за сприятливої для їх подальшого розвитку погоди використовують фунгіциди (можливо  і 2-3 обробки) за їх спектром захисної дії: Імпакт, 25% к.е. (0,5 л/га), Дерозал, 50% к.е. (0,5л/га),  Фолькон к.е. (0,6 л/га) та інші.
    Збирання. Озиму пшеницю треба збирати в стислі строки. Запізнення зі збиранням призводить до осипання зерна (до 30% і більше) та погіршення його якості. Прямий спосіб збирання являється найефективнішим.
    Чітка організація збирання врожаю, проведення його в стислі строки, правильно вибрані способи збирання на половину і більше зменшують втрати.

    Особливості вирощування озимого жита в умовах  Сумської області

    Озиме жито – одна з провідних зернових культур Полісся. Здебільшого його зерно йде на продовольчі цілі.        
    Місце в сівозміні. Посіви озимого жита розміщують після кращих попередників. Для умов Полісся такими є багаторічні  трави, ранні сорти гороху, люпин, суміші на зелений корм.  Ґрунт під посів повинен бути підготовленим не менше ніж за 20 днів до сівби. Озиме жито не слід розміщувати після озимої пшениці, озимого ячменю, озимого жита іншого сорту.
    Система удобрення. Головним у системі удобрення озимого жита є внесення  органічних і мінеральних добрив під основний обробіток ґрунту, фосфорного – в рядки під час сівби та азотного або азотно-калійного – у підживлення. Весняне підживлення азотними добривами по 20-30 кг д.р. на гектар обов’язкове.
    У природно-кліматичних умовах Полісся під основний обробіток вносять повне мінеральне добриво  N30 P40 K40 кг /га д. р. Обов’язково потрібно вносити при посіві  в рядки фосфорне добриво з розрахунку 10 кг д.р. на 1 га.
    Сортовий склад. При виборі сортів необхідно враховувати ґрунтово-кліматичні  умови вирощування. Для зменшення втрат при збиранні доцільно підбирати сорти різної екологічної пластичності з добре вивченою сортовою агротехнікою. Інститут луб’яних культур УААН веде роботу по насінництву з трьома сортами озимого жита: Синтетик 38, Інтенсивне 95 та Інтенсивне 99.
    Строки посіву. Обов’язкове протруювання насіння – Вітавакс 200 ФФ в.с.к (2,5-3,0 л/т), Дивіденд Старт, 036 FS т.к.с (1 л/т), Раксіл т.к.к.(0,4 -0,5 л/т) та інші.
    Сівба в оптимальні  строки – найважливіша умова нормальної перезимівлі посівів озимого жита та одержання високих і сталих врожаїв. Ранні посіви більше пошкоджуються шведською та гессенською мухами і уражуються борошнистою росою. Орієнтовані строки сівби для Полісся: – 20 серпня по 5 вересня, для Лісостепу – 25 серпня по 10 вересня.
    Норми висіву. Урожайні й посівні якості залежать від норми висіву. Як зріджені, так і надмірно загущені посіви дають нижчий урожай з гіршою якістю зерна. Орієнтовні норми висіву для Полісся – 5-6 млн. схожих зерен на гектар, для Лісостепу – 4,5 – 5 млн.
    Глибина загортання насіння. На важких ґрунтах глибина загортання насіння повинна бути не більше 3-4 см, на легких 5-6 см. Взагалі, глибина загортання насіння повинна забезпечувати оптимальне залягання вузла кущеня на  2 – 3 см.
    Догляд за посівами. Обов’язковим, особливо при недостатньому зволоженні верхнього шару ґрунту, повинно бути післяпосівне коткування. В осінній період з настанням з’явлення  сходів рослин при потребі застосовують гербіциди проти дводольних бур’янів та при появі збудників хвороб використовують фунгіциди.
    Навесні  доцільно провести боронування посівів важкими зубовими боронами у два сліди. У фазі кущення, початку виходу в трубку рослин проти одно- та багаторічних дводольних бур’янів застосовують гербіциди: Гранстар 75, в.р. (20-25 г/га), Гроділ Ультра, в.р. (0,1-0,15 л/га), Діален Супер 464, в.р. (0,8 л/га) та інші.  При ураженні однією із комплексу основних поширених хвороб (борошниста роса, септоріоз, бура листова іржа та ін.) використовують фунгіциди (можливо 2 обробки): Імпакт, 25% к.е. (0,5 л/га), Дерозал, 50% к.е. (0,5 л/га),  Фалькон к.е. (0,6 л/га) та інші.
    Посіви озимого жита доцільно збирати однофазним способом при вологості зерна 14 – 16 %.
    Зав.відділом насінництва зернових культур, картоплі та трав Рухленко В.М.



    22.05.2009
    Інформація для льонарів України
    В основних зонах льоносіяння України наступила фаза розвитку льону-довгунця “ялинка”, тобто 4-10 см. Це оптимальний період застосування протидводольних гербіцидів (Магнум, ПІК-75, Базагран, Базагран М, Агрітокс, Гербітокс). В системі боротьби з бур’янами на посівах льону-довгунця слід застосовувати роздільне внесення протидводольних та протизлакових гербіцидів – в фазу “ялинка” посіви обробляють одним із перечислених гербіцидів, а через 5-7 днів вносять проти злакові гербіциди (Пантера, Центуріон, Міура) з додаванням до робочої рідини стимулятор Емістим С (10 мл/га) та мікродобрива Кристалон (2 кг/га).
    Зав. відділом землеробства П.А.Голобородько




    Рейтинг@Mail.ru